Статті

Аварійні комісари готуються до випускних екзаменів

Найближчим часом відбудеться перший в Україні випуск аварійних комісарів, які займуться визначенням обставин страхових випадків та врегулюванням збитків у сільському господарстві. На початку жовтня вони складатимуть випускні екзамени, за результатами яких отримають кваліфікаційні свідоцтва. Підготовка такого роду спеціалістів значно посприяє розвитку та поліпшенню державної програми підтримки агрострахування.

Необхідність в аварійних комісарах в Україні назріла давно, але весь цей час питання, пов’язане з їхньою підготовкою, не вирішувалося. Чи то страховий ринок не демонстрував достатньої активності, чи то аграрії не вбачали необхідності в існуванні ще однієї проміжної ланки, представники якої за свої послуги теж вимагатимуть грошей, в результаті чого й без того недешеве агрострахування різко подорожчає.

Так тривало до лютого поточного року, коли Верховна Рада змогла ухвалити закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». У ньому було чітко зазначено – аварійні комісари в Україні мають бути, а вже 2 липня розпочалося їх навчання.

Безпосередню участь у розробці відповідної навчальної програми взяли спеціалісти Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». У нашій країні Проект працює вже близько п’яти років, тож знає всі плюси та мінуси українського агрострахування. І заразом акумулює передовий досвід різних країн світу у цій сфері. Тому його практичні рекомендації учасниками агрострахового ринку оцінуються особливо високо.

Активна участь Проекту IFC у цій роботі була більше ніж виправданою. Пояснення просте – досі Україні не доводилося мати справу з аварійними комісарами у сільському господарстві, відповідно вона не знала, чому і як їх навчати, як з ними надалі працювати. Та й багато аграріїв досі не знають, для чого потрібні аварійні комісари, наскільки важливою є їхня робота і як реально можна скористатися їх послугами з користю для себе.

Всього на курси, які відкрилися при Національному університеті біоресурсів та природокористування України, записалося 33 особи. Переважно це люди із знанням справи та відповідною практичною підготовкою. Значна більшість із них мають агрономічну освіту та продовжують займатися агрострахування.

Слухачі представляють 14 страхових компаній та 3 страхових брокерів. Усі вони, за інформацією старшого викладача Національного університету біоресурсів та природокористування України Наталії Герасименко, «на ринку агрострахування посідають лідируючі позиції», а це, зокрема, «Оранта», «Провідна», «UNIQA», ТАС, «PZU Україна», «Українська аграрно-страхова компанія», «Агроризик», «Оранта-Січ», «Дедал». Є серед слухачів і приватні підприємці.

Загальний курс перевищив 190 годин. Він складався як із теоретичної частини, так і з практичних занять. Останні переважно проходили на полях науково-дослідного господарства «Великоснітинське» та деяких інших, розташованих неподалік Києва. Слухачі навчалися правильно визначати врожайність озимих зернових, кукурудзи, соняшника та інших сільськогосподарських культур. Працювати доводилося з використанням сучасної техніки та методик визначення врожайності.

Самі слухачі визнають – на аварійних комісарів покладається особлива роль. Вони покликані кардинально поліпшити ситуацію на агростраховому ринку. Зокрема, представник ТОВ «Агроризик» Віктор Басенко сказав: «Аварійні комісари допоможуть вирішити питання врегулювання збитків. На сьогоднішній день воно залишається найбільш суперечливим у стосунках між страховиками та страхувальниками. Бо кожна із сторін переслідує власні інтереси. Аварійні комісари мають залишатися об’єктивними експертами. Саме тому вони повинні спиратися на конкретні факти. Інакше весь сенс їхньої роботи втрачається».

Теза безспірна – аварійні комісари повинні бути об’єктивними експертами. Та чи можуть вони бути такими в українських реаліях, де досить часто діє принцип – хто платить гроші, той і замовляє музику?

Виявляється, що можуть, але за умови, якщо стануть справді незалежними від страхових компаній та сільгоспвиробників. Для цього, на переконання експерта з питань агрострахування Проекту IFC Романа Шинкаренка, треба не так вже й багато. «Буде набагато краще, якщо експерт не буде вступати в трудові відносини із замовником. Оптимальний варіант – оплата його роботи державою. Тоді аварійний комісар втрачає фінансову прив’язку до страхової компанії та страхувальника. Він дійсно стає незалежним. Цей механізм, зокрема, працює в Туреччині, Іспанії та США».

Іншу пропозицію висловлює представник страхового брокера «Дедал» Олександр Прищепа: «Я думаю, що одним із важелів, який обумовить незалежність аварійного комісара, буде гідна оплата його праці. Щоб забезпечити якісну експертизу, експерт впродовж дня повинен обстежувати не більше 600-800 гектарів. Але в гонитві за «довгою гривнею» багато моїх колег змушені оглядати більші площі. Причому часто огляди здійснюють з машини, не виходячи на поле. Звідси й низька якість роботи. Якщо експерт знатиме, що йому заплатять не 1 гривню, а, як мінімум, 4-5 гривень, то він думатиме не про гроші, а про якість своєї роботи. Тоді буде об’єктивність. А де є об’єктивність, там завжди є передумови для незалежності».

Деякі спеціалісти вважають, що незалежність аварійних комісарів визначається рівнем їхнього професіоналізму. Мовляв, для висококласного експерта його реноме дорожче за все. «Насправді визначенням збитків у сільському господарстві займається мало спеціалістів, - підкреслив Віктор Басенко. – Ми всі добре знаємо один одного. І якщо хтось свідомо йде на порушення правил страхування, про це одразу дізнаються всі. Тому слід підраховувати реальні збитки, інакше можна втратити довіру».

Інше питання, яке вже сьогодні стало на порядок денний. А скільки аварійних комісарів потрібно Україні? З цього приводу існують розбіжні думки. Спеціалісти сходяться на одному: перші 33 випускники не зможуть повною мірою покрити попит ринку на цю професію. Тим паче, що багато з них по завершенні навчання та отриманні відповідних сертифікатів повернуться на роботу до своїх страхових компаній.

Офіційних даних щодо запитаності аварійних комісарів в Україні поки нема. Тому доводиться орієнтуватися на думку спеціалістів з агрострахового ринку. Віктор Басенко переконаний, що нашій країні достатньо мати від 50 до 100 аварійних комісарів. У Олександра Прищепи інша думка: «Я вважаю, що в кожному районі має бути, принаймні, один аварійний комісар. Якщо буде більше, буде ще краще. Тоді нам не доведеться з Києва їздити по всій Україні. А зараз це робиться саме так».

Олександр Прищепа послався на канадський досвід. У цій північноамериканській країні у кожній місцевості є свій експерт із збитків. «Він там живе. І йому не треба доводити, що пройшов град чи сильний дощ з вітром. Коли що – він одразу вирішує питання, і це те, чого нам треба прагнути».

Потреба в підготовлених аварійних комісарах багато в чому визначатиметься успішною реалізацією програми субсидованого страхування. До слова сказати, вона відродилася цього року, і держава виділила на ці цілі 70 млн. гривень. Очікується, що такий підхід пожвавить агростраховий ринок. «Якщо всі ці гроші будуть використані повною мірою, то тоді обсяг ринку складе, як мінімум, 140-160 млн. гривень. А це суттєва для України сума», - переконаний Роман Шинкаренко.

Подальший розвиток агрострахового ринку багато в чому визначить майбутнє самих курсів з підготовки аварійних комісарів. Наталія Герасименко переконана, що вони обов’язково продовжаться і в перспективі. Її вона розглядає з особливим оптимізмом. «Думаю, що наступний курс доведеться розширити. Прошарок найбільш підготовлених спеціалістів, які найближчим часом стануть аварійними комісарами, ми вже задіяли. На черзі інші експерти, яким потрібні більш поглиблені теоретичні знання та практична підготовка».

Символічно, що курси завершуються до початку сезону страхування озимих культур. А це означає, що на майбутніх аварійних комісарів очікує не один, а одразу два екзамени. Окрім того, який запланований на початок жовтня, найближчим часом їх екзаменуватиме ще й поле.

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»