Статті

26-02-2013

У поточному році Агростраховий пул планує активізувати свою роботу

Наприкінці минулого року розпочало свою діяльність об’єднання страховиків «Аграрний страховий пул». Його формування проходило непросто. Як наслідок, торік Пул встиг попрацювати лише… 3 дні. За цей час в рамках субсидованого агрострахування він спромігся застрахувати тільки 3,5 тис. гектара. Страхові платежі склали 173,6 тис., а субсидії – 86,8 тис. гривень.

Чим буде займатися Пул у поточному році і чи вдасться йому активізувати свою роботу? Про це говоримо з генеральним директором ОС «Аграрний страховий пул» Віталієм САМАРСЬКИМ.

- Яку роль Агростраховий пул відіграє в системі державного субсидованого агрострахування?

- Створення Пулу передбачено Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який торік набрав чинності. Згідно з ним, програма страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою впроваджується єдиним об’єднанням страховиків - Пулом.

Головним завданням Пулу є координація діяльності страхових компаній та сприяння наданню сільгоспвиробникам якісних страхових послуг. До його функцій входить впровадження нових стандартних страхових продуктів, організація якісних програм перестрахування.

Подібні страхові пули існують у кількох країнах. У більшості з них вони створювалися за дорученням уряду. Зокрема, це стосується іспанського «Агросегуро», турецького ТАРСІМ, російського Національного Союзу Агростраховиків.

Міжнародна практика доводить, що успішними бувають лише ті системи субсидованого агрострахування, в яких його учасники – держава та страховики – постійно координують свої дії. Проте досягнути цього можна лише завдяки створенню спеціалізованої структури, яка постійно займається агрострахуванням. Її функції може виконувати або державна установа, або Аграрний страховий пул. Україна обрала варіант Пулу. Це дозволить приватним страховим компаніям взяти активну участь у розвитку системи аграрного страхування та стати рівноправним партнером уряду.

- Яку роль держава відіграє в діяльності Пулу?

- У більшості країн з розвинутим агрострахуванням роль держави залишається суттєвою. Здебільшого вона не обмежується тільки наданням субсидій для здешевлення премій аграріям. Особливої ваги набувають розробка та впровадження стандартних страхових продуктів, розробка та прийняття на законодавчому рівні документів, які прискорюють запуск програми аграрного страхування, допомагають підвищити якість страхових послуг.

У такому дусі працюємо і ми. Достатньо сказати, що спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Нацкомфінпослуг наш Пул розробляє низку важливих документів. Нещодавно Нацкомфінпослуг для громадського обговорення підготував пакет документів, які стосуються страхування посівів озимих зернових культур на весняно-літній період. Сподіваємося, що до кінця лютого вони будуть затверджені. Відтак, страхові компанії, які входять до складу Пулу, зможуть розпочати активну підготовку до сезону страхування.

Вже узгоджено питання щодо проведення для сільгоспвиробників низки освітніх заходів. Вони проводитимуться спільно з Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». Міністерство аграрної політики та продовольства у цій справі надає організаційну підтримку. Подібні заходи плануємо провести і для співробітників обласних сільгоспуправлінь.

- Як організована робота та відповідальність страховиків у Пулі?

- Пул здійснює свою діяльність у повній відповідності до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», чинного законодавства та свого Статуту.

Зараз триває робота по підготовці технічних документів, які допоможуть стандартизувати роботу страховиків та надавати страхові послуги однакової якості. І це при тому, що нові страхові продукти будуть пропонуватися чотирма страховими компаніями.

Ці документи запроваджують стандартні вимоги до проведення оглядів посівів, оцінювання врожайності при врегулюванні збитків, оцінювання ризиків при прийнятті посівів на страхування. Ми навіть впроваджуємо рекомендації щодо фотографування посівів.

Для забезпечення якості загального страхового портфелю Пул планує створити службу андеррайтингу. Вже підготовлено проект регламенту з перестрахування. У відповідності до нього, певну частину своїх ризиків страховики будуть передавати Пулу на перестрахування. Визначений перестраховик від імені представників Пулу буде перестраховувати такі ризики на міжнародних ринках перестрахування.

 

- Агростраховий пул повинен стати прикладом партнерства держави та приватного сектору, що передбачає відкриту діяльність та прозорі умови членства. На яких умовах страхові компанії входять до Пулу?

- Стартова умова – заповнити заяву встановленої форми та подати її до Пулу. Далі – все просто. Питання про прийом розглядається на засіданні дирекції, а у подальшому - на засіданні Координаційної ради Пулу. Там же встановлюється відповідність заявника вимогам Закону України «Про страхування» та вимогам, визначених Нацкомфінпослуг і центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізацію державної аграрної політики щодо участі страхових компаній у страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Рішення щодо входження страховика до складу Пулу ухвалюється на зборах. Після цього на страховика переходять обов’язки, які поширюються на всіх членів Пулу. Вони, зокрема, стосуються сплати членського внеску, укладання договору з Пулом про організацію та провадження страхування ризиків у сфері виробництва, зберігання та обігу сільськогосподарської продукції, у тому числі здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою від сільськогосподарських виробничих ризиків та отримання свідоцтва про членство в Пулі.

- Скільки страхових компаній увійшли до складу Пулу?

- Нині до складу Пулу входить 4 страхові компанії - «Брокбізнес», «Страхові гарантії», «Українська аграрно-страхова компанія» і «Домінанта».

- Чи спроможний Пул у нинішньому складі повною мірою забезпечити використання державних коштів, виділених на підтримку агрострахування?

- Я впевнений, що разом з урядом ми зможемо запровадити якісну та ефективну програму страхування аграрних ризиків. І це, незважаючи на те, що щойно розпочали свою роботу. Для нас вельми важливо, аби програма стала дійсно корисною для аграріїв та страховиків.

Переконаний, що ця програма стане в нагоді і уряду. В разі настання масштабних ризикових подій, схожих на ті, що мали місце в 2003 та 2007 роках, Кабінету Міністрів вже не доведеться шукати кошти для надання термінової допомоги сільгоспвиробникам. Їх не потрібно буде вилучати з інших програм. Нині уряду достатньо лише запланувати певну суму витрат у річному бюджеті для субсидування агрострахування і бути впевненим у тому, що в разі настання ризикових подій аграрії не залишаться без підтримки. Своє плече їм підставлять страховики.

- Як Пул планує організувати перестрахування? На яких умовах та з якими перестраховиками ця робота проводитиметься?

-Пул має намір організувати якісні програми перестрахування аграрних ризиків для страхових компаній, які входять до його складу. Торік була укладена угода перестрахування з компанією «Партнер Ре», яка входить до п’ятірки найбільших у світі перестрахових компаній.

У поточному році планується запровадити програму перестрахування на весняно-осінній період за принципом квотно-пропорційного перестрахування. Оскільки повноцінно програма почне працювати лише цього року, розглядається можливість укладення також угоди перестрахування катастрофічних ризиків за принципом Стоп-Лосс.

Нині зацікавленість у співпраці з Пулом демонструють такі компанії, як «Свіс Ре», «Партнер Ре», «Скор», «Полиш Ре», «Ганновер Ре» та деякі інші. Перестраховики вимагають, аби страхові компанії, які входять до складу Пулу, працювали за єдиними стандартами та із стандартними страховими продуктами. Ми готові до такої роботи, яка відповідає вимогам сьогодення, задовольняє інтереси тих, хто потребує страхових послуг, і тих, хто їх надає.

Микола ЛУГОВИЙ,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»