Статті

Мораторій на продаж землі скоро може піти в історію

Напередодні завершення своєї каденції депутати Верховної Ради попереднього скликання продовжили дію земельного мораторію. Це стало повною несподіванкою для багатьох експертів, які опікуються земельними питаннями. Деякі з них навіть стверджують, що в такий спосіб була зроблена спроба пригальмувати земельну реформу в Україні. Та чи так це насправді?

Це питання ми обговорюємо з директором Ресурсного центру з прав на землю, президентом Асоціації «Земельна спілка України» Андрієм КОШИЛЕМ.

- Чому, декларуючи потребу в проведенні земельної реформи, Україна не поспішає з її реалізацією?

- Земельна реформа в Україні триває вже протягом 20 років. До неї можна віднести всі кроки держави, пов’язані із земельними питаннями. Насамперед, мова про приватизацію – на сьогодні вже більше половини українських земель стали приватними.

Але на початку цих процесів не було чіткої концепції щодо проведення земельної реформи та прогнозу її результатів. Зараз таке розуміння на державному рівні вже доволі чітко окреслилося. Тому я переконаний, що така реформа не тільки не гальмується, але просувається досить швидко.

- Разом із тим, Верховна Рада продовжила термін дії земельного мораторію аж до 2016 року. Чому вона пішла на такий крок?

- Цей крок був досить спонтанним. Насправді в Земельному кодексі записано, що мораторій у нас безстроковий, тобто, є чинним до прийняття закону про ринок земель сільськогосподарського призначення. Тож завершення мораторію 1 січня 2013 року, як це раніше передбачалося, могло відбутися лише за умови ухвалення такого законодавчого акту. Ми знаємо із перебігу подій у Верховній Раді, що уряд вийшов із законопроектом, який би врегулював обіг земель сільськогосподарського призначення, але це питання набуло політичного забарвлення і депутати проголосували за продовження мораторію. Його строк не має жодного значення. Бо новий парламент може так само легко скасувати мораторій і підтримати запровадження ринку земель.

Власне, для цього потрібно врегулювати досить вузьке коло питань, зокрема, яким чином буде організовано обіг земель сільськогосподарського призначення, які будуть обмеження щодо їх оренди, хто зможе такі землі купувати. Тому думаю, що вже найближчим часом парламент повернеться до розгляду такого важливого і потрібного закону, який називатиметься, скоріш за все, «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

- За умов, що склалися, якою буде подальша доля законопроекту «Про ринок земель», який вже пройшов перше читання у Верховній Раді?

- До розгляду у першому читанні закон був добре підготовлений, з ним можна було працювати. Але було запропоновано понад 1 тис. правок та доповнень, Комітет Верховної Ради, який опікується аграрними питаннями, їх розглянув. Після цього законопроект почав нагадувати скоріше політичний маніфест, а не юридичний документ. Там були навіть суто популістські заяви. Тому добре, що його не приймають у такому вигляді.

У цьому законі хотіли звести дуже багато питань і вирішити їх одним махом. Цього не сталося, бо саме по собі питання ринку земель зачіпає чимало різноманітних інтересів. Парламент пішов більш логічним шляхом – розбив закон «Про ринок земель» на кілька сегментів. Скажімо, один із них стосується проведення аукціонів. Ухвалений відповідний закон, до Земельного кодексу внесли зміни з цього питання і, по суті, було легалізоване проведення аукціонів. Щоправда, ще з 2008 року Земельний кодекс містив положення, що всі земельні ділянки, вільні від забудови, які належать державі чи комунальним органам, повинні реалізовуватися лише через аукціони, але законодавчо закріпленого механізму їх проведення не було.

Також вирішено, що питання консолідації теж будуть унормовані спеціальним законом. Закон про особливості обігу земель сільськогосподарського призначення буде ще одним логічним сегментом цієї цілісної системи.

- Якою тепер буде подальша доля Земельного банку? Адже держава вже взялася за його створення.

- Земельний банк у нас був запроваджений згідно із внесеними змінами до закону про розмежування земель державної та комунальної власності. Там це прописано буквально одним рядком. Відтак, уряд схвалив постанову про формування банку, у цьогорічному бюджеті були закладені відповідні кошти – 120 млн. грн. Уже затверджений статут Земельного банку, його наглядова рада. Але досі не відомо, чим займатиметься ця установа. Є загальні заяви міністра аграрної політики, керівника Держземагентства, все решта залишається таємницею. Отже, потребує наступного законодавчого врегулювання. Але це не питання відміни мораторію, це питання державної політики. Хоча не виключено, що саме на Земельний банк будуть покладені функції щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

- Прихильники земельного мораторію наполягають, що відстоюють інтереси малоземельних селян – мовляв, після продажу землі ті можуть залишитися ні з чим. Але як враховуватимуться інтереси тих селян, які хочуть продати свої земельні наділи? Відомо, що 50% власників земельних паїв – це пенсіонери.

- Вважаю, що думка, буцімто власники землі категорично проти розгортання ринку землі, сформована штучно. Причому, тими людьми, які мають зиск від існування мораторію. У нас землю в результаті земельної реформи отримали близько 7 млн. громадян, це лише частина всього населення. Конституція чітко визначає, що право власності дозволяє громадянину вільно розпоряджатися своєю власністю. Мораторій, який відміняє таке право, можна назвати антиконституційним. Згідно з цією логікою, можна було б заборонити розпоряджатися квартирами, машинами чи якимось іншим майном. Економічного і юридичного сенсу в існуванні такої заборони просто нема.

Вперше мораторій запроваджувався тоді, коли ухвалювався новий Земельний кодекс. Це був тимчасовий захід до прийняття відповідного законодавства. Але сформувався прошарок суспільства, насамперед, бізнес-прошарок, якому існування мораторію досить вигідне. Тому мораторій багато разів продовжували і за таких умов продовжуватимуть і надалі.

Але чи вигідно це громадянам, які отримали землю? У нас уже близько 430 тис. власників земельних ділянок за цей час пішли з життя і не змогли реалізувати свого права продати їх. Це так звана «відумерла спадщина».

Сьогодні продати землю нелегальним чином можна і досить легко. Тому суть зняття мораторію не в запровадженні обігу земель, купівлі-продажу. Головне завдання - в легалізації операцій, які і так на цьому ринку відбуваються.

- Під час недавньої прес-конференції голова Держземагентства Сергій Тимченко теж сказав, що мораторій варто відміняти одразу, як буде схвалений закон «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Чи цей закон уже готується до розгляду у Верховній Раді?

- Так, його готує уряд, також готують депутати. Скоріш за все, до Верховної Ради будуть подані обидва законопроекти.

Концепція такого закону вже зрозуміла. Вона є зрозумілою від першого читання закону «Про ринок земель». Тож, думаю, його не відкладатимуть у довгу шухляду.

- І відміна земельного мораторію стане очевидним фактом?

- Переконаний, що саме так і буде.

- Чи можете ви спрогнозувати, коли нова Верховна Рада проголосує за відміну мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення?

- Це непростий прогноз. У нас тільки розпочався процес структуризації парламенту, йде формування депутатських фракцій, комітетів. Але, думаю, з точки зору економічної доцільності, з позицій аграрного бізнесу будь-який парламент змушений буде повернутися до розгляду цього питання. Достатньо буквально одного голосування. У прикінцевих положеннях закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» може бути записано, що необхідно внести зміни до Земельного кодексу і відмінити мораторій. Тому коли буде політична воля і можливість проголосувати в парламенті, то саме таким чином цей мораторій може піти в історію.

Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,

Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань